Одесская юридическая фирма - Юридические консультации в Одессе - Юридические услуги в Одессе

Скарга на податкове повідомлення-рішення

Головне Управління Міндоходів 

65___, м. Одеса, вул. ________, буд. ___

Особа 1

м. Одеса, вул. _____, ____

тел.: ______________

СКАРГА

на податкове повідомлення-рішення № ________

від ___ жовтня _____ року

         Я, Особа 1, суб*єкт підприємницької діяльності, не погоджуюсь з Податковим повідомленням-рішенням ДПІ  від 13 жовтня 2014 року № _____ про сплату _____ грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій ___ грн. застосованих за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано платником податків 15.10.2014 року.                                                                                                                                                                       

Позовна заява до суду про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ  від 13.10.2014 року № _______ не подавалася.

Із зазначеним податковим повідомленням-рішенням не можна погодитись виходячи із того, що:

-         По-перше, вимоги статті 198 розділу VI Податкового кодексу України від   02.12.2010 р. № 2755, виконані фізичною особою-підприємцем Особа 1 в повному обсязі, а саме користування правом формування податкового кредиту здійснювалося в рамках вимог діючого законодавства, що є підтвердженим фактично та документально, всі операції підтверджені податковими накладними, які були оформлені без порушення вимог чинного законодавства. Посилання ДПІ  на те, що всі правочини при здійсненні господарської діяльності з окремими контрагентами є нікчемними не відповідають діючому законодавству, оскільки згідно ч.4.ч.5 ст. 203 ЦК України всі правочини з цими контрагентами по всім діям вчинені у встановленій законом формі та були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що були обумовлені ними. Також хочемо  зауважити, що згідно ст. 204 ЦК України будь-який правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Також будь-які посилання на нікчемність операцій з деякими контрагентами, згідно п.2 ч.1 ст.216 ЦК України тягнуть за собою повернення другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодуванню вартості того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, таким чином при визнанні правочинів  нікчемними сторони повертаються у первісне становище, та будь-яких зобов’язань податкових не виникає, але посилатися на це державна податкова інспекція  може лише на підставі рішення суду з цього питання, яке на сьогоднішній день ДПІ  не надало, тому що воно відсутнє , або на підставі положень відображених у ч.2 ст.215 ЦК України, які також не представлені та не доведені. Так, за всіма операціями Особа 1 отримав товари та послуги від ТОВ «________», на що ми маємо фактичне, документальне та матеріальне підтвердження. А розмірковування в акті з приводу того, що ця юридична особа не мала майна, матеріальних ресурсів, відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та будь-чого, нас як контрагентів які отримали все що замовлялось, а саме: товари та послуги, які були замовлені за договорами не обходить, так як на будь яку операцію ми маємо документальне та матеріальне підтвердження, яке було надано під час перевірки на вимогу перевіряючого;

-         По-друге, твердження перевіряючого, що факт продажу наступного товару кінцевому споживачеві не було встановлено, тобто підприємцем не було надано документів, які свідчили про продаж даного товару, а також не надано пояснень щодо зберігання даного товару не відповідає дійсності, оскільки усі документи надавалися

Вищеперерахований товар було надано по Акту виконаних робіт              № ____ від 17 квітня 2014 року від виконавця-Особа 1 замовнику-ТОВ «______» (оригінал акту виконаних робіт № ___ від 17 квітня 2014р. було надано ДПІ у Суворовському районі м. Одеси)

Враховуючи все вищенаведене, цілковиту незаконність винесення податкового повідомлення-рішення №_____ від 13.10.2014 року та необгрунтованність вимог у висновках акту № ___ від 26.09.2014 року, а саме те що нібито перевіркою Особа 1 та ТОВ «____»  документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із деякими контрагентами, що не відповідає дійсності, та на підставі ст.ст. 55, 56 II розділу Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755, ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", статей 6 - 8, 18 Закону України "Про звернення громадян", з дотриманням вимог положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджений ДПА України наказ № 1001 від 23.12.2010 року,

ПРОШУ:

1.Податкове повідомлення-рішення №____ від 13.10.2014 року  винесене ДПІ  скасувати повністю.

2. Визнати акт №___ від 26.09.2014 рокупро результати позапланової невиїзної перевірки, таким що не відповідає дійсності та винесеним з порушеннями діючого законодавства.

3.Рішення за розглядом скарги надіслати за вказаною адресою, у встановлені законом строки.

До скарги додається:

1. Копія податкового повідомлення-рішення ДПІ від 13 жовтня 2014 року;
2. Роздруківка акту виконаних робіт № ___ від 17 квітня 2014р. 

З повагою,

22.10.2014р.                                                                           Особа 1